• Закон України про аудиторську діяльність
• Види перевірок
• Результат аудиту
• Міжнародні стандарти аудиту
• Аудиторські послуги
• Аудит касових операцій

Пошук за назвою:    
Розширений пошук

• Електронна база документів
• Сертифікація
• Спілки, федерації
• Семінари та конференції
• Інформація про ДПА
• Корисні сайти
• Журнали та газети
• Перевірити статус платника ПДВ

• Податок на прибуток
• ПДВ
• Єдиний податок

• Акцизний збір
• Збір за забруднення навколишнього середовища

• Державне мито
• Плата за землю
• Рентні платежі
• Торговий патент та деякі види підприємницької діяльності

• Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність
• Положення (стандарти) бухгалтерського обліку
• Облікова політика підприємства
• Міжнародні стандарти фінансової звітності

• Програмне забезпечення

Частиною п'ятою статті 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

А згідно Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії, яке затверджене Наказом ДПА від 11.12.2007 р. № 696 ця частина підвищеної плати за обсяги перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яка відповідає штрафній санкції за таке перевищення, не підлягає включенню до складу валових витрат платників податку - споживачів електричної енергії. ДПАУ стверджує, що ця підвищення вартість електрики - штрафна санкція, атому не відноситься до валових витрат. Оскільки відповідно до підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Але "штраф" за понадлімітне використання електрики встановлено не договором чи рішенням за рішенням відповідних державних органів, суду. Цей "штраф" встановлено безпосередньо Законом "Про електроенергетику".

Крім того ДПАУ на власний розсуд вважає, що подвійні вартість електрики є штрафною санкцією. І мовляв, це відповідає поняттю "господарські санкції", яке визначене частиною першою статті 217 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV. Але в жодному Закону не сказано, що підвищена вартість електрики - це саме господарська санкція, а не якась інша. Крім того, підвищена вартість електрики не відповідає визначенню штрафної санкції в Господарському кодексі. Адже частина друга статті 217 Господарського кодексу говорить, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. ДПАУ наполягає, що підвищена вартість електрики це штрафна санкція. А згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Підвищена плата за електрику, на думку ДПАУ, відповідає штрафу. Але ж насправді постачальник просто купує понадлімітну електрику за подвійну ціну, а не сплачує щось як штраф. Крім того Закон про електроенергетику не говорить, що це штраф, хоча і вважає це санкцією.

Електрика, як енергетичний ресурс, у сучасних умовах вимагає економії, а тому, у разі підвищеного її споживання створюється дисбаланс енергетичної системи, вимагається додаткове увімкнення енергоблоків тощо. Але постачальники готові поставити цю електрику, але за подвійну ціну. Це те саме, як підвищені тарифи за термінову доставку, підвищена вартість слів у терміновій телеграмі,  нічні націнка тощо. Але ми ж не називаємо це штрафом ! Штраф - це окремий платіж за порушення, а тут окремого платежу немає, є єдиний платіж у вигляді подвійної ціни електрики. Якщо визнати думку ДПАУ вірною, то виходить, що у нас або понадлімітнка електрика безкоштовна і є штраф у розмірі подвійної вартості цієї електрики за звичайних умов, або на вартість понадлімітної електрики накладається штраф у розмірі її вартості. Але в останньому випадку хоча би половина вартості електрики відносилася на валові витрати і ДПАУ підтримує такий підхід. Однак в жодному законодавчому акті не сказано, що половина вартості понадлімітної енергії є штрафом. Навпаки, Закон вважає всю цю вартість санкцією. Тобто Закон вважає, що понадлімітна електрика фактично нічого не коштує, а її подвійна вартість за звичайних умов - штраф ! Безкоштовна електрика є !

Нагадаємо, що наведена думка ДПАУ не є новелою, вона вже звучала у роз'ясненні, яке затверджено Наказом від 12.07.2002 р. № 330 "Щодо затвердження податкового роз'яснення".

За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

 11.12.2007  N 696

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії

                             (Витяг)

У зв'язку зі змінами, внесеними до частини десятої статті 24 і частин п'ятої та шостої статті 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР "Про електроенергетику", відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та керуючись статтею 8 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії, що додається.

2. Встановити, що письмові роз'яснення Державної податкової адміністрації України, які суперечать цьому податковому роз'ясненню, не застосовуються.

     <...>

 Голова                                                А.I.Брезвін

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

                                      Наказ ДПА України

                                      11.12.2007  N 696

                УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ

щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії

Відповідно до частини четвертої ст. 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (далі - Закон) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною п'ятою цієї статті встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

При цьому згідно із частиною сьомою ст. 27 Закону санкції, передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з точки зору Закону перевищення договірної величини споживання електроенергії розглядається як правопорушення, до якого застосовуються відповідні санкції.

Поняття "господарські санкції" визначене частиною першою статті 217 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV (далі - Кодекс) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій, як штрафні (частина друга ст. 217 Кодексу).

Штрафними санкціями згідно із частиною першою ст. 230 Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому відповідно до частини четвертої ст. 231 Кодексу розмір санкцій може бути встановлено у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином санкції, передбачені частинами четвертою та п'ятою ст. 26 Закону, повністю відповідають статтям 230 та 231 Кодексу за підставами застосування, видом і методом визначення розміру таких санкцій, а саме:

- встановлюються в грошовому виразі;

- застосовуються у випадку неналежного виконання господарського зобов'язання (перевищення договірних величин споживання);

- визначені в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої договірної величини.

Отже, суми, що додатково та в обов'язковому порядку сплачуються споживачами електричної енергії (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) на користь енергопостачальників відповідно до статті 26 Закону за споживання електроенергії понад договірні величини, відносяться до категорії штрафних санкцій.

У разі, коли споживач зобов'язаний відповідно до частини п'ятої ст. 26 Закону сплатити суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Відповідно до підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Враховуючи викладене, частина підвищеної плати за обсяги перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яка відповідає штрафній санкції за таке перевищення, не підлягає включенню до складу валових витрат платників податку - споживачів електричної енергії.

Директор Департаментуподатку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)                                                                            Н.В.Хоцянівська