Відповіді на часті запитання по Податку на прибуток

Відповідно до пп. 1.18.2 п. 1.18 ст. 1 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 283) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 Закону № 283, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;
якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 % від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;
майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Фінансовий лізинг є різновидом фінансового кредиту. Витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу не включаються до складу основних фондів такого орендодавця.
Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.
Підпунктом 8.5.2 п. 8.5 ст. 8 Закону № 283 встановлено, що балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
Таким чином, підприємство, що отримало у фінансовий лізинг, наприклад, автомобільний транспорт, збільшує балансову вартість основних фондів групи 2 на вартість такого автомобільного транспорту та нараховує амортизацію на всю її балансову вартість з урахуванням вартості об'єктів фінансового лізингу.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Платник податку - лізингоотримувач може за погодженням із лізингодавцем відповідно до чинного законодавства України з питань лізингу включити витрати на утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо), а також витрати на страхування відповідних ризиків, пов'язаних з об'єктом лізингу, до складу лізингових платежів або здійснювати компенсацію вартості відповідних товарів (робіт, послуг) безпосередньо підприємствам, які здійснюють продаж цих товарів (робіт, послуг).
І в першому, і в другому випадках витрати лізингоотримувача відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283 відносяться до валових витрат, з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3.2, 5.4.6 ст. 5 та пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 283.
Враховуючи наведене, лізингові платежі за договорами фінансового лізингу лізингоотримувачем включаються до валових витрат у повному обсязі, за виключенням таких складових лізингового платежу, як:
- сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж, - на підставі пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283;
- суми, що сплачуються лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу, оскільки відповідно до пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону № 283 балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується як на суму вартості їх придбання, так і на суму витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, у тому числі і витрат, пов'язаних зі сплатою процентів за придбані на умовах кредиту основні фонди;
- витрати лізингодавця на ремонт об'єкта лізингу, якщо сума витрат на поліпшення такого основного фонду перевищує п'ять відсотків балансової (залишкової) вартості відповідного основного фонду на початок звітного періоду, на підставі пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 283.
- витрати зі страхування, не передбачені пп. 5.4.6 п. 5.4. ст. 5 Закону № 283;
Дане роз'яснення наведено у листах ДПА України від 30.11.2000р. №6630/6/15-1116 "Щодо оподатковування операцій фінансового лізингу" та від 15.02.2000р. №775/6/15-1116 "Відображення в податковому обліку сум сплачених (нарахованих) лізингових платежів".
Згідно ст. 16 Закону України від 11.12.2003 р. № 1381 - IV "Про фінансовий лізінг" (зі змінами) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.
Таким чином, оподаткуванню ПДВ підлягає частина лізінгового платежу, який є компенсацією в вартості предмета фінансового лізингу.