Відповіді на часті запитання по Податку на прибуток

Відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №334) датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів. Підпунктом 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону №334 передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 ст. 7 Закону №334, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Отже, порядок визначення балансової вартості іноземної валюти для визначення валових витрат, нарахованих в іноземній валюті такий же, як і для визначення валових доходів, отриманих в іноземній валюті. Тобто, балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат. Виходячи з викладеного, платник податку при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів. При цьому відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334 заборгованість в іноземній валюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на момент оплати товару не відбувається.Дане роз'яснення наведено у листах ДПА України від 31.01.04р. N1557/7/15-1117 та від 06.08.05р. №7497/6/15-2315.