Особливості податкового розрахунку земельного податку

За повідомленням Департаменту апеляцій ДПА України, результати розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення свідчать про недотримання деякими платниками податків порядку подання податкового розрахунку земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 5 Закону України "Про плату за землю" визначено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 14 зазначеного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Також пунктом 2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року № 434 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 року за № 963/6154, визначено, що податковий розрахунок земельного податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року.

Прес-служба ДПА України



Оригінал статті «Особливості податкового розрахунку земельного податку»   -
Головна сторінка сайту «Український портал аудиту»   -