Відповіді на часті запитання по платі за землю

Законом України від 03.07.92 р. №2535-ХІІ "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями, далі - Закон №2535) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 5 Закону №2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 12 Закону № 2535 визначено, що якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Згідно статті 796 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі -ЦКУ) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (стаття 797 ЦКУ).
Згідно ст.19 Закону України від 10.04.1997р. №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати визначається за методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду державного майна, яку затверджено постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 (зі змінами та доповненнями).
Якщо на балансі розпорядника бюджетних коштів знаходиться будівля, приміщення якої орендують інші бюджетні установи, орендодавець укладає з орендарями договори: договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.
Дане роз'яснення наведено у листі ДПА України від 22.09.2006 року № 10641/6/15-0616 "Щодо компенсації орендодавцю витрат на сплату земельного податку" та у журналі "Вісник податкової служби України" №12 за 2006 рік .
Також слід зазначити, якщо за договором оперативної оренди передбачена компенсація розміру земельного податку, платником якого є орендодавець, то така компенсація відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 та п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) у складі вартості послуг оперативної оренди є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.