Відповіді на часті запитання по платі за землю

Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2535-ХII).Згідно статті 2 Закону № 2535-ХII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Відповідно до статті 5 Закону № 2535-ХII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Перехідними положеннями Земельного кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Згідно статті 116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до п.3 статті 125 Кодексу приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.Статтею 126 Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором. Згідно статті 42 Кодексу, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.Таким чином, платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки є власники земельних ділянок та землекористувачі - підприємства, установи і організації, яким надані в постійне користування земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, або об'єднання власників таких будинків. В той же час слід зазначити, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - Житловий кодекс) житловий фонд включає житлові будинки і житлові приміщення в інших будинках. У зазначений фонд не входять нежилі приміщення в житлових будинках, призначені для торгових, побутових і інших потреб непромислового характеру.Згідно з частиною 4 статті 14 Закону № 2535-ХII за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні. Оподаткування земельних ділянок здійснюється залежно від їх цільового використання. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Пунктом 5 статті 7 Закону № 2535-XII встановлено, що податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, сплачується в розмірі 3 відсотків суми земельного податку. Інші земельні ділянки, в тому числі нежитловий фонд, оподатковуються земельним податком на загальних підставах.